|
Core →
Прості чи правильні? |
Людина по суті своїй взагалі створіння дуже мінливе. І ця мінливість багато в чому проявляється в оманливості. Критерії оцінки тієї суті в кожного свої і, як вже зазначалося швидка динамічність розвитку думки часто приводить до зміни результату оцінки особи, що вас цікавить. А звідси вже випливає ота людська оманливість, що часто приводить нас до неправильних відносин із людьми, що нас оточують.
На цьому закінчимо ліричний відступ, бо на хвилі роздумів можна забути про тему, до якої ми ведемо. Правильні, неправильні, прості, складні люди. Якою ви себе вважаєте? А як ви характеризуєте людину в сусідній кімнаті? Вигляньте у вікно – а якими для вас є люди, яких ви бачите там? Із стрімким розвитком суспільства стандарти «відповідної пристойності» змінюються в геометричній прогресії. В недалекому минулому поняття «правильності» було не те щоб поширеним, а просто необхідними, адже обмежувалися встановленим режимом. На хвилинку зупинимося на цьому моменті. Еволюція річ невпинна - від зародження життя і до тепер цей процес за «природними законами» розмірений і, так би мовити, розписаний по періодах. І так вже склалося історично, що в XX століття значно прискорилася еволюція технічна, але, водночас, гальмувалася природна еволюція людської свідомості. Після зняття обмежень процес почав наздоганяти сам себе і, навіть, перегнав темпи потрібних зрушень. І на сьогодні ні в кого не викликає здивування екстра неординарність молодого покоління. Їх вважають цілком нормальними. Хоча є інша група – люди прості, або як їх називають по іншому - «правильні люди». Самі представники неординарної поведінки, переважно із надзвичайний здивуванням ставляться до «правильності», вважаючи її пережитком минулого, відсталістю від розвитку світових тенденцій до розкутості молоді в більшості ситуацій. Мене самого часто відносять до цієї групи. Можливо, частково доля правди у трактування «правильності» є, але я б хотів спростувати ці всі перебільшення.
Почнемо із фактору виховання. Батьки є першими вчителями кожного із нас. Саме вони яскраво відчули ту обмеженість і саме вони починають вплив на формування нашого світогляду. Але і світ не стоїть на місці, а змінюється разом із людиною. На даний момент серйозні зміни на дитину можуть справити лише дійсно обширний вплив і втручання у відповідальні моменти, коли вибір ви повинні зробити самі. Отже, підсумовуючи можна сказати що теперішнє ставлення батьків до життя людей не є визначальним фактором у формуванні нашого ставлення до оточуючих.
Багато часу кожен з нас проводить на вулиці, де вже вступає в силу визначальний, на мою думку, вплив друзів. От тут вже, «з ким поведешся, того і наберешся».
Повернемося трохи назад, до другої групи. Вони, як і інші розвиваються з підсвідомо в тому самому напрямку, що й інші. Але, відкидаючи перших два фактори, приходимо до третього, важкого для розуміння і пізнання чинника розвитку. Я б назвав його самосвідомістю, що проростає із невідомих коренів. Звідси виникає у нас таке дратуюче більшість почуття відповідальності. Приклади успішних людей прокидають у нас прагнення досягнення чогось у житті. А для цього простій людині, без жодної «позиції відштовхування», з нуля досить важко добитися свого. Необхідна цілеспрямована відданість своїй справі, і часу на «веселе життя», здається зовсім немає. Часто, загнати в глухий кут таких людей стараються питаннями типу: «А що ж ти цікавого розкажеш своїм внукам? Як ти відпочивав коли був молодим? Чи варто стільки зусиль, щоб на старості літ констатувати втрачені роки молодості у безрезультатних пориваннях до чогось високого?». Як казав класик: «Життя коротке – живи поки є можливість». Трактування цього твердження першою стороною описане вище. Але невже нам не соромно буде через декілька десятків років підсумовувати свої досягнення, а не моменти відпочинку. Не для себе, ні. Для дітей, внуків. Хто ж як не ми організуємо ту «точку відправлення», забезпечення успішного старту у доросле життя. Споглядаючи зусилля своїх батьків мені особисто важко відкинути всю відповідальність, обов’язок виконання покладених на тебе завдань, адже стільки сил вкладено, щоб нам допомогти влитися сильним представником своєї позиції у «соціальній драбині». І, повірте, за це варто боротися, адже розуміння свого призначення у житті не може дозволяти нам марно віддавати своє життя на поталу часу, бо не змигнете оком, і приємність від спогадів не скрасить вашу душу в останні хвилини буття. А залишити щось після себе, пам’ять у серцях нащадків – ось до чого повинен прагнути кожен з нас, бо ніхто не згадає вашої золотої молодості. Кожна хвилина, що пробігає повз нас – це час змінити все. Але за цей час у відсутності активності щодо реалізації задуманого можна втратити, навіть, те що здобулося досить легкими шляхами. Так жорстока реальність. Успіхів вам.
P.S. Говорити можна безконечно довго, але людина, яка до цього з підозрою ставилася до людської «правильності», думаю, дещо змінить свою думку зараз. А для категорично настроєних – говори не говори – позиція в них чітко сформована.
|
25 серпня 2010 13:48 /  Коментарі: 0 |
|
Manja4ka →
МЕДІУМ |
Хочу вас запитати: що таке медіум, і яхто такі люди-медіуми???
|
| 14 липня 2010 11:17 / Коментарі: 1 |
|
BoS →
Колюча краса-2 |
Колись давно ще в магазині "Природа" (то тепер Гранд базар, а колись там і мавпочка була, і попугаї, і купа акваріумів з рибками, і кактуси продавали)батьки купили мені і брату по одному манесенькому кактусу.Ми самі їх вибирали по їх вигляду. Мій кактус був підписнаий як Гімнокактус (Gymnocactus), правда вдома він не прижився, ще жартували, яка назва - такий і кактус  Братів прожив довше, суттєво довше, точно більше 10 років, поки його не правильно пересадили і від поливання в нього згнила "шийка". За стільки років він ніразу і не зацвів.
Тепер я до вазонків в своїй кімнаті нікого не підпускаю, доглядаю правильно (слава енциклопедіям) і кожен з них цього року мене вже порадував квітками. З них і два кактуси (фотки як цвіте один в прошлорічному дописі Колюча краса), як зацвів другий - в цьому. Цей кактус в мене від січня цього року 
 |
| 27 травня 2010 09:11 / Коментарі: 0 |
|
BoS →
Не пройшло 4 роки... |
От шукала в неті 5 травня сайт одного інтелектуального турніру за своїм прізвищем і ім'ям (я в заявці команди є) і натрапила на таке... 
http://uazakon.com/document/fpart14/idx14605.htm
або http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1038.1222.1&nobreak=1
Позиція 208. Не пройшло і 4 роки (натрапила на цей наказ 5 травня 2010) як я взнала, що виявляється мала отримувати президентську стипендію!
На той час (4 роки тому!) це було порядка 500 грн в місяць (при підвищеній порядку 170-190 грн), призначається вона на семестр, тобто сміло можна множити на 5 місяців.
Не знаю, чи то просто халатність і про цей наказ в універі завтикали, чи ті гроші хтось просто привласнив, але страшно не приємно. Зразу ж згадується "приколи" з отриманням стипендії кабміну двома моїми друзями. В одному випадку були замути з сумою виплат (типу різниця між звичайною і кабмінівською, чим там все завершилось не питалась), а в другому про призначення в універі ніхто не знав. Правда ці двоє друзів на той момент ще були студентами універу, а я уже, мабуть таки на щастя, до універу маю лиш відношення записом в резюме в графі освіта.
Отакі речі портять память про універ...
|
| 27 травня 2010 08:56 / Коментарі: 3 |
|
BoS →
Старенький і вірний друг |
Ура!!! Нарешті мій мячик знову в бойовому стані. 28 квітня забрала його з ремонту взутття, в який занесла день перед тим. Нарешті після довгих пошуків знайшла тих, хто погодився, подивившися на сам мяч і як він шитий, взятися за нетипову справу і поміняти в ньому камеру. За що їм велике від мене дякую! Камеру купила в спортоварах набагато раніше (ще 17 березня), а от де її можуть поміняти в магазині не знали. Но довгі пошуки завершилися успіхом і я тепер знову буцаю свій старенький мячик
 |
| 03 травня 2010 09:18 / Коментарі: 0 |
|
BoS →
Знайди відмінності |
Цікаве співпадіння, 20-ка наша і 20-ка нігерійська. Зелений колір, вусатий дядько... В честь нашого вусатого дядька названо місто, в честь їхнього - аеропорт в столиці...
 |
| 16 березня 2010 11:29 / Коментарі: 3 |
|
IGOR →
Приколи від Djuice |
Сьогодні замітив, що Djuice змінив мені тарифний з Новорічного 2006 на TALK NON-STOP  , коли це сталося хз, ну це ше нічо, в мами покруче, Djuice "безплатно" підключив «Ді-Джингл», правда халява була тільки перший місяць, в кінці місяця прихадить повідомлення про автоматичне продавження послуги за 7 грн. плюс кожного дня знімає по 10 коп.
Плюс до того на Мій Dluice відмовитись від того "щастя" неможливо
|
| 16 серпня 2009 23:40 / Коментарі: 3 |
|
|
|
